Сьогодні, 7 квітня, велике свято – Благовіщення. За народними віруваннями, Бог у цей день “благословляє всі рослини”, а тому вважалося великим гріхом виконувати будь-яку важливу роботу. На Благовіщення закінчується період, коли не можна було “рушити землі” – “ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме”. Українські селяни і дотепер дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів.














8 квітня - Вербна неділяЗ приходом і поширенням Християнства на Україну Благовіщення стало одним з 12 основних свят церковного календаря і набуло назви Благовiщення Пресвятої Богородицi. Як і багато інших церковних празників, це свято наклалося на старовинне народне свято Благовіщення і тепер інтерпретуються як суто християнське: “Архангельським голосом кличемо до Тебе, Пречиста: “Радуйся благодатна, Господь з Тобою".

Християнська церква каже, що свято було засноване у пам'ять про сповіщення архангелом Гавриїлом Діві Марії про майбутнє народження Ісуса. Святкування Благовіщення Пресвятої Богородицi почалося у Східній Церкві в кінці IV або на початку V ст. Цісар Маврикій (582-602) зробив цей празник обов'язковим у всій Візантійській державі. Церква каже, що у цей день звичайно виконують традиційний обряд - випускають на волю птахів, які символізують святий дух.

Птахи завжди були улюбленцями наших предків. З настанням весни, коли день перемагав ніч і в народі відзначався Великий день, дівчата починали співати веснянки, закликати весну та зустрічати з вирію птахів:

Пташок викликаю з теплого краю,
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!
Вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою!
Винеси літо, літечко, зеленеє житечко,
Хрещатий барвіночок, запашний васильочок!

За повір’ям на Благовіщення птахи не тільки не в’ють гнізд, а й не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. А дівчата в цей день не чесали волосся, хіба що до сходу сонця.
Період від Стрітення (зустрічі зими з весною) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купайла. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна”.


8 квітня - Вербна неділя

Вербна неділя або Вхід Господній в Єрусалим в християнському календарі відзначається як одне з найсвітліших свят У 2012 році Вербна неділя випадає на 8 квітня. Дата Вербної неділі переходить, його завжди відзначають рівно за тиждень до Пасхи.
У християнській традиції в цей день прийнято згадувати, як Ісус Христос напередодні своєї останньої Пасхи в’їхав верхи на віслюку в місто Єрусалим. Народ радісно зустрічав його: співав хвалебні пісні, махав пальмовими гілками і усипав шлях квітами. У завойованій Римом Іудеї пальма була одним із символів чесноти і близькості до Бога. Але у нас це дерево не росте. Зате першої після зими оживає і розпускається верба, тому з давніх часів її гілки використовували замість пальмових. Звідси й назва свята — Вербну неділю.
Традиції та обряди у Вербну неділю
Підготовка вербових гілок була особливим обрядом — напередодні Вербної неділі йшли «ламати вербу», зростаючу саме на берегах річок. Якщо погода не сприяла цвітінню верби, її гілки попередньо ставили в воду, щоб до свята вони могли распустіться.Верба здавна шанували слов’янами як священне дерево, а її гілки наділялися магічними властивостями. Прийшовши з церкви, освяченої вербою злегка били одне одного, примовляючи: «Верба хлест, бий до сліз. Не я б’ю, верба б’є. Будь здоровий, як верба ». Вважалося, що дерево має передати здоров’я, силу і красу людини.
Також у Вербну неділю дітей будили пучком освяченої верби, примовляючи: «Верба червона, бий до сліз, будь здоровий!» Якщо дитина хворів, його купали у воді, в яку опускали освячені гілки.
При головному болю гілочку верби прикладали до верхівки або носили під головним убором. При суглобових болях і ревматизмі гілки примотували до хворих місць. Нирки освяченої верби їли безплідні жінки, щоб завагітніти. Сережок верби також приписувалася цілюща сила. Наприклад, щоб вилікуватися від лихоманки, треба було з’їсти дев’ять вербні сережок.