пʼятницю, 20 січня 2012 р.

Вітаємо!

З історії свята
22 січня 1919 р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.
Об'єднання українських земель відбулося юридично та політично. Проте державне об'єднання не відбулося.
22 січня 1939-го було вперше за 20 років урочисто відзначено на офіційному рівні свято Соборності. Відбулось це у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час - автономній республіці Чехословаччині. Це був чудовий привід нагадати закарпатцям про волю, висловлену на з’їзді Всенародних зборів українців у Хусті 21 січня 1919-го про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки зі столицею у Києві, і легітимізувати тим самим свою програму побудови Української держави на базі «закарпатського П’ємонту».
Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація місцевого населення за участю 30 тис. люду, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю.

          Живий ланцюг

            Ця акція стала однією з найяскравіших подій під час руху за відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. Патріотичні сили в передчутті розпаду СРСР згуртувалися й 21 січня 1990р. організували «живий ланцюг» між Києвом і Львовом як символ духовної єдності людей східних і західних земель України, як запорука існування єдиної, соборної України. Від 1 до 3 мільйонів людей, узявшись за руки, створили на дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова.
            В кінці 2000-них рр. почала відроджуватись традиція створення «живих ланцюгів», що символізують єдність українського народу.
            30 грудня 2011 року Президент України Віктор Янукович видав указ, яким скасував указ президента Віктора Ющенка 2005 року про встановлення Дня Свободи 22 листопада (присвяченого подіям Помаранчевої революції), та указ президента Леоніда Кучми 1999 року про встановлення Дня соборності України 22 січня, водночас з оголошенням 22 січня Днем Соборності та Свободи України[2][3]. Відтак офіційно 22 січня в Україні відзначають саме День Соборності та Свободи України. (Матеріал з Вікіпедії)

вівторок, 17 січня 2012 р.

Роботи учасників конкурсу "Учитель року - 2011"

                    Лебединська Надія Миколаївна (І місце)
                      учитель ЗОШ №3 м.Вільнянська
Опис досвіду роботи (презентація)
Опис досвіду  роботи doc.
Відкритий урок української мови
 Урок розвитку зв'язного мовлення. Усний твір-опис зовнішності людини за картиною (презентація)

                   Яковлєва Надія Миколаївна ( ІІ місце )
                учитель Дружелюбівської ЗОШ І - ІІІ ступенів
Опис досвіду роботи

                Лукомська Жанна Анатоліївна (ІІІ місце)
                   учитель ЗОШ №1  м.Вільнянська
Проектна технологія 
Конспект уроку української літератури в 6 класі

вівторок, 10 січня 2012 р.

Увага! Засідання РМО - 13 січня

Оголошення!
Всім учасникам РМО мати  електронні носії зі своїми матеріалами (фото, конспекти уроків, відеоматеріали, презентації тощо), призначеними для розміщення на віртуальному РМО.
Н.І.Фастовець

пʼятницю, 6 січня 2012 р.

З Різдвом Христовим!

 7 січня - Різдво Христове
      Свята різдвяного циклу розпочинаються ще 2 січня в день Гната. Дівчата ретельно прибирали оселю та готували різноманітне святкове спорядження - "Павучки", "Їжачки", "Дідух". До 4 січня,дня Анастасії, оселя повинна бути святково прибрана. Саме в цей день заготовляють сировину для приготування майбутньої святкової вечері. Нерідко на Анастасію кололи свиню, тобто проводили "свіжину". І, нарешті, - кульмінація свята - Святвечір, або ж Багата кутя (6 січня). За традицією кожен член родини в цей вечір повинен бути вдома, причому не можна спізнюватись до святкового столу, бо будеш весь рік блукати. Під час цієї вечері не можна виходити з-за столу та голосно розмовляти.
         Святковий стіл повинен вражати своїм різноманіттям, але не треба забувати, що ше триває піст, тому любителям чарки доведеться трохи зачекати. Найголовнішою стравою на столі цього вечора є, безумовно, кутя. Рецептів її приготування існує декілька. Різдвяна кутя готується з пшениці, меду, горіхів та ін. На протязі всіх свят, аж до Хрещення кутя повинна стояти на найпочеснішому місці в Вашій оселі. Прийнято на Багату кутю поминати душі померлих родичів. Після закінчення вечері діти несли обід до своїх хрещених, дорослі готувалися до вечірньої церковної служби. Лише дівчатам, які завжди хочуть дізнатися про свою долю, не було спокою. Серед способів існує такий, дещо дивовижний зараз: треба помити посуд, а потім взявши чисту тарілку вибігти на вулицю і почати стукати по ній ложкою - з якої сторони озветься собака, з тої і буде наречений.
Поступово закінчується вечір і наступає чарівна різдвяна ніч, під час якої не можна спати, бо все щастя проспиш. Проте навіть при великому бажанні заснути просто неможливо - церковні дзвони, ватаги колядників створюють урочисто-святкову гаму звуків. Обряд колядування досить давній - він походить іще з дохристиянських часів, коли наші пращури вшановували Сонце святом Коляди. Найбільше серед колядників зустрічаються діти, і це зрозуміло. Колядувати і заходити першими до оселі господаря в день Різдва можна лише хлопцям, які, згідно із звичаєм, несуть в домівку мир та спокій.
Після закінчення церковної відправи родина знову збирається на святковий обід, який вже не є пісним. Сало, печінка, ковбаса, різні смааженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі. Ну і звичайно ж... Проте навіть і в цей день треба міру знати. По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. На вечір гуляння розпочинаються з новою силою. Хлопці влаштовують вертеп - своєрідну виставу, головними дійовими особами в якій є "Коза", "Пастух" та інші. Наступний після Різдва день - це день Богородиці. Треба вшановувати матерів та жінок, категорично забороняється працювати вагітним жінкам. До речі жінкам в цей день, аби не нудьгували дозволяється колядувати.
           Якщо на Багату кутю іній, або сніг - то літо мокрим буде.
          Зелене Різдво - білий Великдень
(Джерело: http://www.kolyadka.h1.ru/Rizdvo.html)