З Великого четверга і до самого Великодня у всіх православних храмах церковні служби будуть присвячені спогаду про земні страждання Спасителя.
Богослужіння Чистого четверга присвячені найважливішій євангельській події, Таємній вечері - останньої святкової трапези, яку провів Христос зі своїми 12 учнями.
За столом він сказав їм: "Дуже бажав я їсти з вами цю пасху перш мого страждання, бо кажу вам, що вже не буду їсти її, поки вона не сповниться в Царстві Божому". На Таємній вечері відбулися три події: пророкування Христом зради Іуди, встановлення обряду причастя та обмивання ніг їм учнів. Богослужіння також присвячено зойку Спасителя в Гефсиманському саду, куди після Таємної вечері Ісус Христос прийшов зі своїми учнями; згадується і взяття Спасителя вартою, що послідувало після зради Іуди.
За столом він сказав їм: "Дуже бажав я їсти з вами цю пасху перш мого страждання, бо кажу вам, що вже не буду їсти її, поки вона не сповниться в Царстві Божому". На Таємній вечері відбулися три події: пророкування Христом зради Іуди, встановлення обряду причастя та обмивання ніг їм учнів. Богослужіння також присвячено зойку Спасителя в Гефсиманському саду, куди після Таємної вечері Ісус Христос прийшов зі своїми учнями; згадується і взяття Спасителя вартою, що послідувало після зради Іуди.
Саме з Великим четвергом в більшості своїй пов'язані народні звичаї та обряди Страсного тижня.
"Якщо у Чистий четвер випереш, весь рік чистота в хаті водитися буде", - казали селяни і ретельно мили, драїли піском підлоги, стіни, стелі хати, стіл і лавки, прали всі речі, які можна було випрати, так як "навіть онуча, і та радіє Великодню". Не залишали без уваги ікони та лампадки, їх протирали, міняли масло. Загалом, люди ретельно чистили будинок, двір, город від сміття і бруду, які накопичилися за зиму. У деяких поселеннях навіть намагалися перемити весь посуд, а глечики для молока обкурювали жіночими волоссям. Важливість цього обряду пояснювали тим, що посуд зневажений дотиком Юди. Після такого прибирання в хаті не підмітали до Великодня, щоб "не засмітити очі Христа, який лежить в труні".
"Якщо у Чистий четвер випереш, весь рік чистота в хаті водитися буде", - казали селяни і ретельно мили, драїли піском підлоги, стіни, стелі хати, стіл і лавки, прали всі речі, які можна було випрати, так як "навіть онуча, і та радіє Великодню". Не залишали без уваги ікони та лампадки, їх протирали, міняли масло. Загалом, люди ретельно чистили будинок, двір, город від сміття і бруду, які накопичилися за зиму. У деяких поселеннях навіть намагалися перемити весь посуд, а глечики для молока обкурювали жіночими волоссям. Важливість цього обряду пояснювали тим, що посуд зневажений дотиком Юди. Після такого прибирання в хаті не підмітали до Великодня, щоб "не засмітити очі Христа, який лежить в труні".
Але головне цього дня - умивання, обливання і купання. Все це для того, щоб очиститися від гріхів і суєти і бути багатим, красивим і здоровим.
У Великий четвер дівчата підстригали кінчики своїх кіс, щоб волосся було густим і довгим. Люди похилого віку також радили в цей день підстригти волосся однорічній дитині, робити це до першого дня народження вважалося гріхом.
Суто четверговим обрядами Страсного тижня вважалися приготування "четвергової солі" і заклинання морозу.
З Великого четверга селянки починали готувати частування до Великодня: пекли паски, робили сирні паски, фарбували яйця, варили пиво на весь святковий тиждень, різали худобу (четвер-угодник збереже м'ясо від псування) і готували страви з м'яса. Все повинно було бути готове до вечора суботи, коли до церкви несуть святити паску, і яйця.
Серед прикмет Чистого четверга є:
Якщо у Великий четвер холодно, то весна холодна до сьомого тижня, а якщо дощ, то і весна мокра.
Про людину говорили: "Хто у Великий четвер легко і рано встає, встає рано на весь рік", "Хто вранці у Великий четвер скупається першим за ворона, здоровий буде". (Джерело: http://tsn.ua/ukrayina/pravoslavni-vidznachayut-chistii-chetver.html)
Якщо у Великий четвер холодно, то весна холодна до сьомого тижня, а якщо дощ, то і весна мокра.
Про людину говорили: "Хто у Великий четвер легко і рано встає, встає рано на весь рік", "Хто вранці у Великий четвер скупається першим за ворона, здоровий буде". (Джерело: http://tsn.ua/ukrayina/pravoslavni-vidznachayut-chistii-chetver.html)
В Чистий четвер необхідно ретельно вимитись. А ще краще – вимитися до сходу сонця «незайманою» джерельною водою, і в купіль покласти дві писанки.
Християнське свято Воскресіння Христового називається Великоднем. І ця назва зберіглася тільки в Україні та Білорусі (на відміну від російської Пасхі, що є видозміненою назвою єврейського свята Песах), а разом з нею збереглася і давня народна обрядова складова цього найбільшого християнського свята.
Насправді, Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало одразу на першу неділю після Нового сонячного року, тобто у першу неділю після 21 березня (день весняного рівнодення). З приходом християнства на наші землі, свято отримало іншу суть, а також іншу дату, але лишивши прадавню язичницьку обрядовість.
В четвер останнього перед Великоднем тижня, який називається “Чистим четвергом”, необхідно ретельно вимитись. А ще краще – вимитися до сходу Сонця "незайманою" джерельною водою, а в купіль покласти дві писанки.
Особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів.
Раніше в селах в чистий четвер ввечорі, як настануть сутінки, запалювалися вогнища – і в них горіло сміття після прибирання і весь торішній непотріб. Вогнем очищували повітря аж до неба, щоб землю звільнити від всякої нечисти і щоб урожай був добрий. Цей вогонь нікуди не можна було брати – навіть попіл – сам мусив погаснути.
Вогонь, як і вода, здавна мали очищуючу функцію. І якщо вода після заходу сонця робилася "нечистою", бо в нічній темряві в неї можуть зануритися хвороби та представники нечистої сили, вогонь завжди був чистим. Він міг навіть "нечисту воду" очистити. Тому в усіх обрядах, що пов’язані з очищенням, огонь відрграє головну роль.
В чистий четвер, наприклад, на Волині ще до світанку господар або старший син – хто перший встане – біг до воріт із жмутком соломи і розкладав вогонь коло хати, проти воріт, підтримуючи його аж до сходу сонця.
Виготовлена на Чистий четвер свічка захищає оселю від пожеж, тих, хто в ній мешкає, від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах, як раніше запалювали на пагорбах за селом. Необхідно будь-що, ні в якому разі не загасивши, донести цей вогник до свого будинку.
В Чистий Четвер на тій же Волині свічкою, що нею принесли вогонь із церкви, накурюють хрести на дверях, щоб позбутися хвороби.
А ще в народі існує повір’я, що на Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати Мертвецький Великдень.
Християнське свято Воскресіння Христового називається Великоднем. І ця назва зберіглася тільки в Україні та Білорусі (на відміну від російської Пасхі, що є видозміненою назвою єврейського свята Песах), а разом з нею збереглася і давня народна обрядова складова цього найбільшого християнського свята.
Насправді, Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало одразу на першу неділю після Нового сонячного року, тобто у першу неділю після 21 березня (день весняного рівнодення). З приходом християнства на наші землі, свято отримало іншу суть, а також іншу дату, але лишивши прадавню язичницьку обрядовість.
В четвер останнього перед Великоднем тижня, який називається “Чистим четвергом”, необхідно ретельно вимитись. А ще краще – вимитися до сходу Сонця "незайманою" джерельною водою, а в купіль покласти дві писанки.
Особливо це стосується дітей та хворих, адже вода на Чистий четвер змиває усі хвороби та захищає від негараздів.
Раніше в селах в чистий четвер ввечорі, як настануть сутінки, запалювалися вогнища – і в них горіло сміття після прибирання і весь торішній непотріб. Вогнем очищували повітря аж до неба, щоб землю звільнити від всякої нечисти і щоб урожай був добрий. Цей вогонь нікуди не можна було брати – навіть попіл – сам мусив погаснути.
Вогонь, як і вода, здавна мали очищуючу функцію. І якщо вода після заходу сонця робилася "нечистою", бо в нічній темряві в неї можуть зануритися хвороби та представники нечистої сили, вогонь завжди був чистим. Він міг навіть "нечисту воду" очистити. Тому в усіх обрядах, що пов’язані з очищенням, огонь відрграє головну роль.
В чистий четвер, наприклад, на Волині ще до світанку господар або старший син – хто перший встане – біг до воріт із жмутком соломи і розкладав вогонь коло хати, проти воріт, підтримуючи його аж до сходу сонця.
Виготовлена на Чистий четвер свічка захищає оселю від пожеж, тих, хто в ній мешкає, від хвороб. Саме ця свічка приносить живий вогонь, що його цього дня запалюють у церквах, як раніше запалювали на пагорбах за селом. Необхідно будь-що, ні в якому разі не загасивши, донести цей вогник до свого будинку.
В Чистий Четвер на тій же Волині свічкою, що нею принесли вогонь із церкви, накурюють хрести на дверях, щоб позбутися хвороби.
А ще в народі існує повір’я, що на Чистий четвер Бог відпускає на землю душі праведників, аби вони могли відсвяткувати Мертвецький Великдень.
(Джерело:http://www.aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=93)
Немає коментарів:
Дописати коментар