Сьогодні, 23 січня, українці святкують 125-річчя з дня народження поета,
перекладача із 40 мов, громадського діяча Павла Тичини. Для сучасників
він лишається далеко непізнаною особистістю.
«Його перші спроби вражали усіх його сучасників. Він був особливим, бо в
ньому поєдналося все – він був і музикантом, і художником, і поетом.
Дивовижної чистоти і святості ця людина була. І як його стали ламати і
крутити, що він навіть у назву свої книжки вставляв ім’я цього кривавого
диктатора – «Сталь і ніжність». Це все було у ньому. Але пропри все він
зумів збутися як великий поет на початку своєї діяльності. Пам’ятаю, як
під час війни, коли ввійшли війська, він написав «Похорон друга».
Первомайський дивився на нього і думав, на кого він схожий. І потім
зрозумів, що цей поет, його сучасник, схожий на геніального німецького
поета Гете, який написав «Фауста». А «Похорон друга» – це була його
вершина тої пори військової, коли брали Україну», – згадує український
поет Іван Драч.