Мовно-літературний конкурс ім.Т.Г.Шевченка

25 листопада 2013 року відбувся районний етап Мовно-літературного конкурсу ім.Т.Г.Шевченка.
Із завданнями для учнів 5 - 11 класів можна ознайомитися в РМК (методист РМК Д'яченко І.В.)

Шановні колеги! 

Пропонуємо Вашій увазі звернення заступника завідувача кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін ЗОІППО, кандидата філологічних наук, доцента

 Г.Р.Корицької

Шановне товариство!

           У 2014 році відзначатимемо 200-річчя від дня народження Т.Шевченка. Сплановані заходи є доказом того, наскільки творчість Великого Кобзаря актуальна на сьогодні. Запрошую Вас Запрошуємо всіх підтримати ініціативу створення в блозі "Камертон філолога" (korycja50.blogspot.com) ? сторінки, присвяченої життю й творчості Т.Шевченка. Ваші напрацювання надсилайте на e-mail: korycja50@gmail.com з поміткою "для блогу". 

Знайомтеся – перший допис.

Слово до Шевченка

Менi ж, мiй Боже, на землi надай любов,

сердечний рай! I бiльш нiчого не давай!

Тарас Шевченко

          Тарасе! Босоноге дитинство твоє минало на лоні рідної природи, ти «пас ягнята за селом» і мріяв про «садок  вишневий коло хати». А сучасні «кіндери» та «чуваки» навіть не замислюються, чи тримається світ на отих «стовпах»  добра, чесності та благородства. Годинами просиджують своє дитинство в соціальних мережах, все більше заплутуючись у тенетах такої небезпечної і отруйної світової павутини. Борсаються  у ній безсило й стають схожими один на одного, копіюють картинки, статуси, ставлять аватарки. А своє обличчя? Дитинство чекає їх коло хати, де гудуть над вишнями хрущі, співає соловейко… Та чи почують вони цю маленьку пташку? Навчи їх, Тарасе, цінувати кожну мить дитинства, мріяти і творити. Захисти їх, Тарасе, словом своїм від змія зеленого та дурману дрімучого. Виховай їх, Тарасе, так, щоб слухали те, що «мати хоче научати»…

         Тарасе Григоровичу! Сьогодні на Вкраїні милій «і лани широкополі, і  Дніпро, і кручі» – все це забруднили (керували ж !). І зараз плаче наш ревучий, сумує від такого господарювання. Чи залишиться та прохолода джерел, животворна вода річок, синь чистого неба у пам'яті нерозумних дітей твоїх? Чи побачать майбутні покоління все те, що так було миле й дороге, рідне для тебе? Чи буде в майбутньому ревти та стогнати Дніпро, завивати сердитий вітер, хилячи додолу високі верби? Все залежить від нас. Навчи, Тарасе Григоровичу, бути дбайливими господарями землі своєї, щоб колосилися поля, щоб співала родюча земля українська…

         Кобзарю! Поховали тебе  і забули твоє віще слово. Твої думи, твої пісні забули. І понесло на Вкраїну  із «закордону» гидь ворожу…Отоді ми  солов'їну мову  забули, стали в  рідній хаті зайдам  потурати, стали свого цуратись. Нагадай, Кобзарю, про рідну, материнську. Словом, могутнім українським словом обізвися до президентів та прем'єр-міністрів. Хай не стануть на папері їх сумні рядки. І хай святиться твоє слово…

         Поете! Ти прохав: «Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде». Стали твої думи на папері сумними рядками… Ми втрачаємо державу, віру в майбутнє. Криниця «українськості» міліє… Напиши новий закон, щоб не пересихав Дніпро душі нашої, маємо постійно по-синівськи доглядати її від байдужості, забуття, від посухи бездуховності.

         Шевченко! Подивись на нашу землю зі своєї гори.  Прокричи своїм сильним голосом, застережи від помилки.  Україна гине, люди, наша Україна! Як святковий пиріг, ділять її на частини можновладці і дуже «високі» особи,  кладуть у свої торби  ласі шматочки. То що ж, хто з грошами, той і сильний, того і земля українська? Чи можна ж Батьківщину купувати? Це ж наша земля! Це земля батьків та дідів наших, це твоя земля, Великий Шевченко!

         Геніє! Чи не час порвати кайдани? Чи не час засяяти багатостраждальній твоїй Україні?  «І на оновленій землі врага не буде…».  Чи не час ?

         Великий пророче! Колись здійсняться твої мрії. Колись люди виконають твій заповіт. Колись Україною будуть пишатися українці, виросте гідне твоєї пам'яті молоде покоління. Колись джерельною водою буде литися мова солов'їна.

… Щоб пишалась Україна своїми дочками й синами треба, щоб в «сім'ї великій, в сім'ї вольній новій» знов згадали про Шевченка незлим тихим словом.

… Благослови нас, Великий Кобзарю.

Куріпко Ганна, слухачка спецкурсу «Основи журналістики»

Балабинський НВК «Престиж»

(робота посіла призове місце на Міжнародному медіафестивалі

«Москва-Запоріжжя» 2012 рік, вчитель - Пересунько Т.М.)