Так, тільки не треба робити з нього
ікону, наголошує співак Святослав Вакарчук. «Я вважаю, що це велика помилка (а,
можливо, це навіть спеціально було кимсь зроблено в радянські часи) –
іконізація Шевченка. Цікавого прогресивного поета перетворили на символ смутку
України. Треба змінити вставлення до його образу, адже в його поезії багато
життєствердних речей», – наголошує Святослав Вакарчук.
Веселий, добрий, любив танці і теплу компанію – таким залишився Тарас Шевченко в родинних спогадах, переповідає Наталія Шевченко, праправнучка поета по лінії брата Йосипа.
Веселий, добрий, любив танці і теплу компанію – таким залишився Тарас Шевченко в родинних спогадах, переповідає Наталія Шевченко, праправнучка поета по лінії брата Йосипа.
Хлопець-кріпак із селянської
родини, вусатий чолов’яга у кудлатій шапці – такі стереотипні уявлення намертво
приклеїлися до Шевченка, а між тим, за словами письменниці Оксани Забужко,
чомусь ніхто не згадує, що викуплений з кріпацтва Тарас здобув у столиці
Російської імперії гарну освіту, володів французькою і його запрошували до
шляхетних товариств Петербурга.
«Те, що зробив Шевченко для України, – наголошує письменниця Оксана Забужко, – співставно з тим переворотом свідомості французького народу, який відбувся завдяки Великій французькій революції 1789 року. Якби грамотно та поправно написати біографію Шевченка, то така книжка могла б стати бестселером номер один у перекладах різними мовами. Кожна влада хотіла його привласнити собі, кожна влада хотіла інтерпретувати його на свій лад, кожна сила послуговувалася у своїх інтересах».
Тарас Шевченко, якби забажав, міг би без проблем зі своїм талантом прожити у Петербурзі, не втручаючись у політику. Недаремно творчістю українського митця захоплювалися чимало представників тодішнього російського бомонду. Але «Шевченкова хата» не була скраю, для нього важливими були не слава та гроші, а Україна. Чи багато таких прикладів можна знайти в сучасній політиці?
«Те, що зробив Шевченко для України, – наголошує письменниця Оксана Забужко, – співставно з тим переворотом свідомості французького народу, який відбувся завдяки Великій французькій революції 1789 року. Якби грамотно та поправно написати біографію Шевченка, то така книжка могла б стати бестселером номер один у перекладах різними мовами. Кожна влада хотіла його привласнити собі, кожна влада хотіла інтерпретувати його на свій лад, кожна сила послуговувалася у своїх інтересах».
Тарас Шевченко, якби забажав, міг би без проблем зі своїм талантом прожити у Петербурзі, не втручаючись у політику. Недаремно творчістю українського митця захоплювалися чимало представників тодішнього російського бомонду. Але «Шевченкова хата» не була скраю, для нього важливими були не слава та гроші, а Україна. Чи багато таких прикладів можна знайти в сучасній політиці?
Яка Ваша думка, шановні колеги? Просимо висловитися також наших учнів.
Джерело: http://www.radiosvoboda.org/content/article/1507410.html
Вважаю, кожен повинен сам знайти відповідь на поставлене питання. На мій погляд, Шевченко може стати тією національною ідеєю, яку досі шукають наші політики і не можуть знайти, очевидно, саме тому, що, на відміну від Кобзаря, на перше місце вони ставлять не Україну, а свій власний добробут.
ВідповістиВидалитиЯ вважаю,що Т.Г.Шевченко-символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людей. Який ще народ мав чи має такого поета і водночас філософа і митця . Він геній українського народу, є однією з тих особистостей, що зробили український народ відомим. Увійшов у світову літературу, зайнявши у ній почесне місце і довівши, що українці є не просто малоросами і заслуговують називатись нацією.
ВідповістиВидалитиЯ переконана , що кожен народ пишався б таким генієм як Т.Г.Шевченко.Він народився на українській землі серед простого знедоленого люду , проте належить до людей-світочів,які стають пошанованими і безсмертними у всьому світі.А той,хто хоче привласнити собі здобутки нації негідний бути українцем.
ВідповістиВидалитиШевченко є чимось більшим для Україним, ніж просто поет. Це сам народ, Україна, духовність, мудрість... Хочу ще сказати, що у Шевченка немає "порожніх" слів, його можна відкривати і відкривати для себе, перечитувати, здавалось би, давно знайомі рядки. То чому ж Тарас Шевченко не може бути цікавий молодому українцю? Може. Треба лише вміти його читати...
ВідповістиВидалити