Станіслав Кульчицький, історик:
- Питання соборності виникло багато століть
тому, ще після навали монголо-татарського ярма, коли Київська Русь
припинила своє існування.
Також це питання для нас стало актуальним у XIX столітті, коли
оформилася українська нація, яка виявилася роз'єднаною державними
кордонами: між Росією і Австро-Угорщиною. Саме по собі виникнення єдиної
нації з одного етнічного матеріалу, але в різних державах - надзвичайно
важлива подія. Ми знаємо й інші схожі приклади: існування єдиної
сербохорватської мови на дві нації - хорватів і сербів.
Внаслідок першої світової війни і революції у 1917 році в Росії і у 1918 в Австро-Угорщині, утворилася Українська Народна Республіка. Документально це було зафіксовано у вигляді Декларації 1919 року. Створення УНР зумовило прагнення українського народу до свободи, незалежності та об'єднання України в єдину країну. Однак, у кінцевому підсумку і УНР і ЗУНР загинули як держави. Але пам'ять про них залишилася. За радянських часів усе, що пов'язано з визвольною боротьбою українського народу, замовчувалося. Якщо взяти підручник історії за радянський період, ви там нічого не знайдете про акт об'єднання двох народних республік.
Навіть під час горбачовської перебудови у 1989 році, коли була ювілейна дата об'єднання ЗУНР і УНР, про ці події навіть не згадали.
Але буквально через рік стався феномен під назвою «українська хвиля», коли люди створили живий ланцюг від Києва до Львова. Саме тоді була повернута пам'ять українського народу про те, що трапилося 22 січня 1919 року, в день, який з часом назвуть Днем Соборності України.
Питання соборності залишається актуальним і сьогодні. Це пов'язано з тим, що багато політиків намагаються роз'єднати народ за регіональною ознакою. І наше завдання не піддаватися на їх провокації. (Джерело: http://ua.for-ua.com/comments/2012/01/20/150632.html)
Внаслідок першої світової війни і революції у 1917 році в Росії і у 1918 в Австро-Угорщині, утворилася Українська Народна Республіка. Документально це було зафіксовано у вигляді Декларації 1919 року. Створення УНР зумовило прагнення українського народу до свободи, незалежності та об'єднання України в єдину країну. Однак, у кінцевому підсумку і УНР і ЗУНР загинули як держави. Але пам'ять про них залишилася. За радянських часів усе, що пов'язано з визвольною боротьбою українського народу, замовчувалося. Якщо взяти підручник історії за радянський період, ви там нічого не знайдете про акт об'єднання двох народних республік.
Навіть під час горбачовської перебудови у 1989 році, коли була ювілейна дата об'єднання ЗУНР і УНР, про ці події навіть не згадали.
Але буквально через рік стався феномен під назвою «українська хвиля», коли люди створили живий ланцюг від Києва до Львова. Саме тоді була повернута пам'ять українського народу про те, що трапилося 22 січня 1919 року, в день, який з часом назвуть Днем Соборності України.
Питання соборності залишається актуальним і сьогодні. Це пов'язано з тим, що багато політиків намагаються роз'єднати народ за регіональною ознакою. І наше завдання не піддаватися на їх провокації. (Джерело: http://ua.for-ua.com/comments/2012/01/20/150632.html)
Щодо актуальності питання соборності можу погодитися, але, на мою думку, це питання більше для громадян України старшого покоління. Поясню чому. Сьогодні, провівши виховну годину присвячену Дню Соборності України, для себе з"ясувала, що підлітки (у мене 10 клас) здебільшого не бачать проблеми роз"єднання народу України за регіональними ознаками і завдяки он-лайн спілкуванню мають друзів у різних регіонах нашої держави. Можливо, через те, що діти ще далекі від політики.
ВідповістиВидалитиКоли ми були дітьми, теж були далекі від політики.
ВідповістиВидалитиЦілком згодна з тим, що діти нашої місцевості не бачать проблеми роз'єднання України, вони сприймають свою державу єдиною раз і назавжди. Тому, мабуть, нам, вчителям, принаймні у святкові дні треба більше розповідати дітям про події нашого минулого, щоб у них вироблявся власний погляд на історію і прагнення не допустити повторення її найскладніших і найсуперечливіших сторінок, а також критичне ставлення до висловлювань наших політиків, особливо перед виборами.
Видалити