вівторок, 28 лютого 2012 р.

2 березня - 130 років від дня народження українського письменника А.Ю. Тесленка (1882-1911)

Тесленко А.jpg
Архип Юхимович Тесленко(Матеріал про письменника з Вікіпедії)

Архип Тесленко
Дата народження: 2 березня (18 лютого) 1882
Місце народження: с. Харківці Лохвицького повіту Полтавської губернії
Дата смерті: 28 червня 1911
Місце смерті: там же
Національність: українець
Мова творів: українська та російська
Рід діяльності: прозаїк
Напрямок: соціальна проза
Жанр: оповідання
Архи́п Юхи́мович Тесле́нко (*2 березня (18 лютого) 1882, с. Харківці Лохвицького повіту Полтавської губернії — †28 червня 1911, там же) — український письменник.

 Біографія

Архип Тесленко народився 2 березня (18 лютого) 1882 року в селі Харківці Лохвицького повіту на Полтавщині в селянській родині. Навчався в Харківецькій церковній учительській школі, з якої був виключений за «вільнодумство».
Працював писарчуком у волості, в нотаря, згодом поденщиком.
У 1905 Тесленко за участь у селянських заворушеннях був заарештований, наступного (1906-го) заарештований удруге і засланий спочатку на Вологодщину, а потім у Вятську губернію.
1910 року повернувся до рідного села, де хворий на сухоти й виснажений арештами й засланнями, невдовзі помер.

Творчість

Архип Тесленко почав писати поезії російською мовою 1902 року, потім перейшов на українську.
Перші оповідання, написані 1904 року, були надруковані 1906 року в журналі «Нова Громада» і газетах «Громадська думка» та «Рада». Пізніше Тесленко друкував оповідання і дописи з селянського життя також у газеті «Село» та часописі «Світло».
Низка оповідань Тесленка — «За пашпортом», «Хуторяночка», «Радощі», «Наука», «Школяр» (усі 1906 рік) — присвячена зображенню нужденного і безправного життя українського селянства за царату. Тематично близькі до названих автобіографічні оповідання: «Немає матусі», «Поганяй до ями !» (1910), «Що б з мене було» (1911); теж на власному досвіді написані тюремні оповідання: «На чужині», «В тюрмі» (1910). В оповіданнях «Любов до ближнього», «У схимника» (1906) зображено служителів офіційного православія, чужих інтересам українського населення. Одним з кращих творів Тесленка є повість «Страчене життя» (1910), в якій на тлі життя бідної селянської родини показана доля дівчини-вчительки, доведеної умовами жорстокої дійсности до самогубства.
Критика своєчасно помітила визначний талант Архипа Тесленка і живу мову розповіді, в якій слідні традиції укр. класики (зокрема Марка Вовчка) з елементами імпресіонізму; тюремні й деякі інші оповідання Тесленка мовою і манерою розповіді близькі до ранніх оповідань Володимира Винниченка.
Твори Тесленка перевидавалися багато разів. Найповніші видання: «З книги життя» (1912, 1918, 1925), «Повне зібрання творів» (1928), «Твори» (1956) та ін.

Пам'ять


Меморіальна дошка, Київ, вул. Петлюри, 8
У селя Харківцях засновано літературно-меморіальний музей Тесленка.
У райцентрі Лохвиці 1974 року перед районним Будинком культури відкрито яскравий пам'ятник Архипу Тесленку.
На будинку в Києві, де в 1905-1909 роках перебував Архіп Тесленко 19.09.1964 було встановлено меморіальну дошку (граніт; архітектор І.І.Макушенко).

Джерела, посилання і література

Немає коментарів:

Дописати коментар